слово з Слова

ЯК СЛУЖИТИ В МІНЛИВОМУ СВІТІ: 3 ПОРАДИ

Думаю я не один такий, який чекав що от-от карантин закінчиться, от-от все повернеться у звичний ритм, от-от закінчиться війна, а ми знову і знову заїжджаємо на нове коло змін і нестабільності. Де цьому кінець і як нам, християнським служителям, на це реагувати?

  1. Визнати, що світ буде мінливим.

Біблія каже про це неодноразово. Наприклад у своїй Елеонській проповіді Ісус, коли казав про Свій другий прихід, зазначає про катаклізми, війни і епідемії, і говорить, що вони будуть ставати частішими як породільні схватки (Від Матвія 24:8). Ці цикли не просто повторюватимуться, але будуть все швидшими і коротшими. Якщо ви вірите тому що Ісус сказав – потрібно готуватись жити у все менш стабільному і більш мінливому світі. Якщо ж хочете стабільності – вона є, але не в наших обставинах.

  1. Пам’ятати, що мінливий світ потребує незмінного Бога і його Слова.

Мені доводилося спасати друга, який тонув у глибокій воді. Я не думав, що це буде так не просто. Все що він на той час хотів – це знайти точку опори, від якої зміг би відштовхнутися, набрати повітря і сили аби доплисти до берега. Коли я приплив до нього – він інстинктивно вчепився за мене і заштовхав під себе. В цей момент я зміг його відштовхнути в сторону берега, і в той же час нирнути в сторону від нього. Зрештою все закінчилося успішно.

Наскільки важливо в теперішньому світі, коли течія нестабільності у житті бурхлива, знайти якусь опору, щоб вчепитись або відштовхнутись, і не бути знесеним карколомними подіями. Бог дав благодать християнам мати це – знати Його як могутню Скелю і вірити Його незмінному Слову. Біблія переконує нас в цьому:

«МІЙ БОГ МОЯ СКЕЛЯ, СХОВАЮСЬ Я В НІЙ, ВІН ЩИТ МІЙ І РІГ, ВІН СПАСІННЯ МОГО, ВІН БАШТА МОЯ ТА МОЄ ПРИСТАНОВИЩЕ! СПАСИТЕЛЮ МІЙ, ТИ ВРЯТУЄШ МЕНЕ ВІД НАСИЛЛЯ!» (2 САМУЇЛОВА 22:3).

«ТРАВА ЗАСИХАЄ, А КВІТКА ЗІВ’ЯНЕ, СЛОВО Ж НАШОГО БОГА ПОВІКИ СТОЯТИМЕ!» (ІСАЯ 40:8).

Саме тому нам потрібно вчепитись за Бога і Його слова, проповідувати Його своєму серцю, церкві і світові.

Тут варто зазначити, що оскільки Бог і Писання є незмінними – то незмінними потрібно бути й в суті нашим проповідям… проте спосіб передачі їх варто постійно оновлювати і адаптовувати, щоб досягати і спасати покоління людей, які живуть в мінливому світі.

У служителів церкви є небезпека зробити незмінним те, що має мінятись або піддавати змінам незмінні речі. В одному випадку це призводитиме до мертвого консерватизму і законництва, з іншої до лібералізму і позбавлення людей необхідної незмінної основи. Саме тому служителям потрібно прив’язати своє служіння до незмінних істин і цінностей, але бути постійно готовими пристосовуватися до того, як передавати ці істини.

  1. Не боятись мінливого майбутнього – Христос там.

Христос в нашому майбутньому. Більше того, Він там є Переможцем. Книга Об’явлення часто лякає людей через майбутні суди і покарання, які відкриваються в ній. Але є одна важлива річ, яку потрібно не забувати – ці суди не для християн і церкви, а для тих, хто не захотів бути христовими і стати частиною Його народу.

Ісус пообіцяв, що будуватиме церкву і Він це не перестане робити. Навіть якщо пекельні ворота будуть намагатись долати її. Саме тому, якщо ви є частиною Його церкви – ви в найкращому місці і ваше майбутнє не темне.

Переконаний, що в часи нестабільності Бог вчить нас бути все більше керованими Його Духом. І ми можемо вчитись це робити все більш покладаючись на Нього.

Якщо в спокійні часи ми маємо відповідальність в нашому човні користуватися нашими веслами, складати плани, будувати структури, то в часи, коли дує вітер – їх часом краще скласти і відкрити вітрила. Більше питати в молитвах: «Господи, куди ведеш?», бо Він неодмінно кудись веде своїх дітей. Я це яскраво зрозумів, коли досліджував відомий 22-й Псалом. Добрий Пастир завжди буде вести свою отару: чи це будуть долини смертної темряви чи звичайні пасовиська. Саме тому нам не потрібно просити: «веди нас», а краще щось на кшталт: «покажи куди ведеш», «дай зрозуміти де я і куди направляєш»? Для цього потрібно більше зупинятися, бути в молитві, пості і покладатися на Бога, Який не затримується і нікуди не спішить, а все робить вчасно.

Бог працює і продовжує будувати Свою Церкву й в неспокійні часи. І Він буде це завжди робити в майбутньому.